Корисні лінки

Сварочные аппараты купить с доставкой по Украине

Клуб будущих мам Mamaclub

Сварочный инвертор купить в Киеве

 

Рейтинг@Mail.ru
Rambler's Top100

Гіперактивність: причини, допомога і перспективи. Частина 2

Про проблеми гіперактивних дітей та помилки у їхньому вихованні читайте тут.

 

Правильне виховання гіперактивних

 

Але такої катастрофи можна уникнути. Це буде нелегко. Та чим раніше почати, чим більше зусиль батьки прикладуть на початковому етапі, тим скоріше і успішніше ця проблема буде подолана.

 

1. Режим

 

Для гіперактивних малят повинен бути суворим але в м’яких рукавицях. Сон – обов’язковий. Активність знижуємо поступово: дитина трохи погралася в активні ігри, потім переходимо на пасивні: пірамідки, книжки, кубики, потім – сон. Довгі сльози перед сном – можливі, тут вже нічого не зробиш.

 

В дитячому садку при виражених проблемах засинання доведеться зменшити термін перебування у закладі і забирати маля перед сном. Це – по перше дасть можливість дитині все ж відпочити вдома, де немає такої кількості зовнішніх подразників, які підтримують збудження, а по друге знизить конфліктність у відносинах дитини з вихователями. На жаль, останнім через одного гіперактивного малюка доводиться набагато довше вкладати всю групу. Наслідки – зрозумілі.

 

2. Регуляція рухової активності

 

Як можна раніше записати дитину у будь-яку спортивну секцію, а краще до танцювальної студії. Справа в тому, що регламентовані рухи мають чарівну здатність урівноважувати і регулювати нервову діяльність. Корисними будуть і заняття в басейні.

 

3. Карати гіперактивне маля потрібно обачно. Їм недостатньо буде один раз дати вказівку. Їхня нервова система просто не здатна відреагувати відразу. Потрібно повторити кілька разів.

 

4. Уроки самостійно їм виконувати складно, тому сидіти поряд доведеться всю молодшу школу, а то й далі.

 

5. Перевантаження не допустимі. Різноманітні додаткові заняття, наприклад посилене вивчення іноземної чи математики потрібно відкласти на більш пізній час, коли стан дитини буде нормалізовано.

Головною надією батьків гіперактивної дитини є те, що до 7 – 13 років (як кому пощастить) процеси нервової регуляції приходять в норму самі по собі і все стає на свої місця. Але це можливо тільки при правильному підході і бережному відношенні до психологічного стану гіперактивного малюка. Тому, що часто буває так, що організм ніби вже переріс і переборов ваду, але залишилася невротизація, наросли зовнішні конфлікти і внутрішньо дитина не сприймає себе і має величезний комплекс низьковартості.

Оставить комментарий

Комментарии: 0